— Рішення для будь-яких потреб
НА ЗАХИСТІ ВАШИХ ІНТЕРЕСІВ
Наша компанія пропонує широкий спектр послуг, включаючи реєстрацію бізнесу, бухгалтерський супровід, продаж готових компаній, а також допомогу в отриманні ліцензій, дозволів на виконання небезпечних робіт та підготовку тендерної документації.
Камеральна перевірка від податкової: як проходить, коли чекати та що робити у разі порушень
Камеральна перевірка — одна з найпоширеніших форм податкового контролю, яка проводиться без безпосереднього контакту з платником податків. Вона базується на аналізі поданих декларацій та інших звітних документів і не потребує окремого рішення або повідомлення від податкових органів.
У 2025 році, враховуючи воєнний стан та часті зміни в податковому законодавстві, важливо чітко знати, коли і з яких причин може бути проведена така перевірка, які штрафи передбачені за порушення, а також як захистити свої права у разі виявлення податкових донарахувань.
У цьому матеріалі ми розглянемо порядок проведення камеральних перевірок, актуальні строки, типові підстави для накладення штрафів та рекомендації щодо підготовки заперечень на їхні результати.
Строки проведення камеральної перевірки у 2025 році
Податкова служба має право проводити камеральну перевірку протягом 30 календарних днів з моменту закінчення граничного строку подання податкової звітності. Якщо платник подав документи з порушенням строку, відлік починається з дати їх фактичного подання.
Інші види камеральних перевірок проводяться у межах строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. Виняток становлять перевірки в рамках міжнародного автоматичного обміну інформацією та звітності про підзвітні рахунки — вони здійснюються відповідно до статті 393 ПКУ.
Особливу увагу привертає постанова Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 320/9749/22, у якій визначено, що камеральна перевірка декларацій з ПДВ може охоплювати період до 1095 днів з дати, що йде після останнього дня граничного строку подання звітності. Якщо цей день припадає на вихідний чи святковий, строк переноситься на перший робочий день.
Як та на підставі чого проводиться камеральна перевірка
Камеральну перевірку проводять без участі платника податків, виключно у приміщенні податкової служби. Підставою для перевірки є інформація, подана у деклараціях, а також дані з:
-
системи електронного адміністрування ПДВ;
-
Єдиного реєстру податкових та акцизних накладних (ЄРПН і ЄРАН);
-
митних декларацій;
-
Системи обліку розрахункових операцій (СОД РРО) та інших електронних баз даних.
Перевіряють:
-
своєчасність подання звітності;
-
реєстрацію ПН/РК у ЄРПН та ЄРАН;
-
своєчасність сплати податків згідно з деклараціями;
-
правильність розрахунків ПДФО та ЄСВ;
-
відповідність вимогам для резидентів «Дія Сіті»;
-
дотримання правил подання звітів фінансовими агентами (ст. 393 ПКУ);
-
надання інформації податковому органу на запити (ст. 441, 442 ПКУ);
-
подання повідомлень про структуру власності та бенефіціарів;
-
правильність нарахування авансових внесків з податку на прибуток (ст. 141.13 ПКУ).
Міністерство юстиції України також здійснює камеральні перевірки на основі даних з Єдиного державного реєстру та реєстру речових прав на нерухоме майно з метою запобігання порушенням у сфері державної реєстрації.
Як подати заперечення до акта камеральної перевірки: права платника
Платник має право оскаржити результати камеральної перевірки. Це передбачено п. 76.2 ПКУ, згідно з яким результати оформлюються відповідно до ст. 86 ПКУ.
За п. 86.7 ПКУ, якщо платник не згоден з висновками акту або довідки перевірки, він може подати заперечення з додатковими документами або поясненнями. Це можуть бути матеріали, що підтверджують відсутність вини або пом’якшуючі обставини. Заперечення подаються протягом 10 робочих днів з наступного дня після отримання акта до того ж органу ДПС, що проводив перевірку.
Право на подання заперечень підтверджено судовою практикою, зокрема:
-
Постанова ВС від 02.04.2024 у справі № 520/18349/23;
-
Постанова ВС від 19.04.2024 у справі № 580/5283/23.
У другій постанові Верховний Суд підкреслив, що подання заперечень є правом, а не обов’язком платника. Податкова має чітко зазначати в акті всі обставини, що можуть стати підставою для податкового повідомлення-рішення.
Приклад: акт датовано 30 травня, вручено 10 червня — 10-денний строк для заперечень починається з 11 червня.
Заперечення подають до органу ДПС, який проводив перевірку, зазвичай це обласна ДПС або ДПС у м. Києві.
Згідно з п. 86.2 ПКУ, акт камеральної перевірки оформлюють у двох примірниках, підписують посадові особи податкового органу і вручають платнику особисто, через електронний кабінет або надсилають рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Через воєнний стан і перебої з електропостачанням можливі затримки з доставкою акта, у такому разі строк обчислюється від дати фактичного отримання.
Які штрафи можуть бути за результатами камеральної перевірки
Камеральна перевірка охоплює різні аспекти податкової звітності, тож і перелік можливих порушень — широкий. Відповідно, штрафні санкції також варіюються залежно від характеру порушення. Щоб вам було простіше зорієнтуватися, нижче наведено узагальнену таблицю штрафів із посиланнями на норми Податкового кодексу:
Таблиця штрафів за результатами камеральної перевірки
Порушення, виявлене під час перевірки
Орієнтовний розмір штрафу
Норма ПКУ / закону
Несвоєчасне подання податкових декларацій
340 грн за кожне порушення; 1020 грн — за повторне протягом року
п. 120.1 ПКУ
Несвоєчасна реєстрація ПН/РК у ЄРПН
Від 10% до 50% суми ПДВ; до 100% при ігноруванні ППР
ст. 120¹ ПКУ
Несвоєчасна реєстрація акцизних накладних / РК у ЄРАН
Від 2% до 40%, до 50% при ігноруванні ППР
ст. 120² ПКУ
Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання
– До 30 кд: 5% / 10% (для акцизу)
| Когда сложены | Временные сроки регистрации |
|---|---|
| 1–15 число месяца | до 5 числа следующего месяца |
| 16–последняя дата месяца | до 18 числа следующего месяца |
| Уменьшающие ЖК | в течение 18 календарных дней с даты получения покупателем |
| Компенсирующие и сводные НН/РК | обычный срок – 20 календарных дней после последнего дня месяца (п. 201.10 НКУ) |
- Понад 30 кд: 10%
- Умисно: 25%
- Повторно, або понад 90 кд: 50% | ст. 124 ПКУ | | Неутриманий ПДФО та несплата ЄСВ (камеральна перевірка Дія Сіті) | – 10% неутриманого ПДФО
- 25%, 50%, 75% — за умисні дії
- ЄСВ: 20% від несплаченої суми
- Донарахування ЄСВ: 10% за кожен період, але не більше 50% | ст. 125¹ ПКУ, ст. 25 Закону № 2464 | | Несвоєчасне подання заяви на облік фінансового агента | 160 000 грн (20 МЗП у 2025 році) | п. 117.6 ПКУ | | Несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки | 4 000 грн/кд, але не більше 800 000 грн | п. 118¹.3 ПКУ | | Несвоєчасне подання інформації про структуру власності та КБВ | 40 000 грн (5 МЗП); при призначенні уповноваженого банку — штраф застосовується до нього | п. 121.3 ПКУ | | Несвоєчасне подання інформації щодо трасту | 40 000 грн (121.4); 80 000 грн (121.5) | пп. 121.4, 121.5 ПКУ | | Несвоєчасне надання інформації на запит податкового органу | 40 000 грн | п. 121.2 ПКУ |
Зверніть увагу, що ці штрафи можуть застосовуватися автоматично за результатами камеральної перевірки, без виходу перевіряючих на об’єкт. Саме тому важливо вчасно подавати звітність і слідкувати за повідомленнями в електронному кабінеті.
Бажаєте проконсультуватися з фахівцем якомога швидше?
