— Рішення для будь-яких потреб
НА ЗАХИСТІ ВАШИХ ІНТЕРЕСІВ
Наша компанія пропонує широкий спектр послуг, включаючи реєстрацію бізнесу, бухгалтерський супровід, продаж готових компаній, а також допомогу в отриманні ліцензій, дозволів на виконання небезпечних робіт та підготовку тендерної документації.
Податкові різниці з податку на прибуток 2025
Розрахунок податку на прибуток передбачає врахування податкових різниць. Що це таке, де і як їх обчислювати, а також чи всі платники податку на прибуток їх застосувати — розглянемо детальніше.
Що такі податкові різниці?
Податкові різниці — це коригування фінансового результату до оподаткування, який визначено за правилами бухгалтерського обліку (НП(С)БО або МСФЗ), для цілей розрахунку податку на прибуток.
Інакше кажучи, це розбіжності між бухгалтерським обліком і податковими правилами, які призводять до того, що фінансовий результат, показаний у звіті про прибутки та збитки, не збігається з базою оподаткування податком на прибуток.
Податкові різниці поділяються на:
-
Постійні — не зникають з часом, наприклад, витрати, які не визнаються для цілей оподаткування взагалі.
-
Тимчасові — виникають у певному періоді та «згладжуються» в майбутньому, наприклад, через різний порядок нарахування амортизації в бухгалтерському та податковому обліку.
Згідно з п. 134.1.1 ПКУ, підприємства, які мають дохід понад 40 млн грн або добровільно обрали відповідне коригування, повинні визначати податкові різниці та подавати додаток РІ до декларації з податку на прибуток.
Важливо: платники єдиного податку не є платниками податку на прибуток, тому для них податкові різниці не застосовуються. Вони звітують за іншими правилами, відповідно до обраної групи.
Де здійснюється розрахунок податкових різниць
Податкові різниці (ПР) обчислюються та відображаються у Додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток. У цьому додатку визначаються:
-
загальна сума податкових різниць, що збільшують фінансовий результат (ФР) («+»);
-
загальна сума податкових різниць, що зменшують ФР («–»);
-
загальний результат — як різниця між позитивними та негативними ПР (рядок 03 Додатка РІ).
Отриманий результат зі знаком «+» або «–» переносять до рядка 03 основної декларації, після чого розраховують об’єкт оподаткування податком на прибуток (ПП) за формулою:
Об’єкт оподаткування ПП (рядок 04) = ФР (рядок 02) + ПР (рядок 03 зі знаком «+» або «–»).
Коригування фінансового результату на податкові різниці не відображається в бухгалтерському обліку, тобто не впливає на активи, зобов’язання, доходи чи витрати підприємства. Через це бухгалтерські проведення за ПР не здійснюються, а ФР на рахунку 79 «Фінансові результати» залишається без змін.
У бухобліку відображається лише підсумковий результат з декларації з податку на прибуток у вигляді:
-
витрат (доходів) з податку на прибуток за субрахунком 98 «Податок на прибуток»;
-
змін за субрахунками 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» відповідно до НП(С)БО 17 «Податок на прибуток».
Таке коригування застосовується лише підприємствами, які складають фінансову звітність за повною формою. У спрощеній формі звітності ці показники відсутні.
Отже, фінансовий результат у бухобліку може змінюватися, що впливає на активи та зобов’язання.
Більше про заповнення Додатка РІ — у матеріалі «Додаток РІ до декларації з податку на прибуток: як заповнювати».
Яка мета податкових різниць
Механізм обчислення податку на прибуток через податкові різниці було введено в дію з 1 січня 2015 року згідно з нормами Податкового кодексу. Ці різниці стали альтернативою прямому коригуванню доходів і витрат для цілей оподаткування за спеціальними «податковими» правилами, які не збігаються з нормами бухгалтерського обліку за НП(С)БО або МСФЗ. До цієї дати застосовувався підхід, коли доходи та витрати обліковувались паралельно — окремо для бухгалтерського й податкового обліку.
Основне завдання податкових різниць — скоригувати фінансовий результат (прибуток або збиток), визначений за бухгалтерськими стандартами. Вони дають змогу:
-
виключити вплив окремих операцій на фінансовий результат, наприклад, амортизацію основних засобів, що не використовуються у господарській діяльності, облік методом участі в капіталі, створення резервів та забезпечень;
-
змінити деякі облікові показники відповідно до податкових вимог, зокрема врахувати мінімальні строки експлуатації ОЗ, розмежування ОЗ та МНМА за вартісною ознакою тощо;
-
зменшити фінансовий результат на збитки минулих періодів.
Порівняно з веденням окремого податкового обліку доходів і витрат, підхід з податковими різницями є простішим — коригується лише один показник: фінансовий результат.
Чи можуть великодоходники не застосовувати податкові різниці
Ні, уникнути податкових різниць неможливо. Але підприємства з великими доходами намагаються зменшити їхню кількість, впроваджуючи в свою облікову політику положення Податкового кодексу, наприклад, щодо строків корисного використання ОЗ або граничної вартості для визнання МНМА. Водночас компанії, які подають повну фінансову звітність, усе одно зіштовхуються з обов’язковими податковими різницями, зокрема під час обліку:
-
резерву сумнівної заборгованості;
-
забезпечень на виплату відпусток.
Крім того, навіть якщо всі основні засоби використовуються в господарській діяльності, виникають податкові різниці у вигляді коригування бухгалтерської та податкової амортизації. Хоча загальна сума амортизації залишається сталою, відображення в обліку потребує податкового коригування.
Таким чином, для великодоходників повністю уникнути заповнення Додатка РІ не вдасться — податкові різниці будуть, навіть якщо в результаті вони взаємно компенсуються і дають нульове значення.
Як зазначити рішення про незастосування податкових різниць
Платники з невеликим доходом (малодохідники) зазначають рішення про незастосування податкових різниць у кінцевій частині декларації з податку на прибуток. Для цього в спеціальному полі «Наявність рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування по всіх різницях» слід поставити знак «+» та вказати реквізити документа, що підтверджує таке рішення. Наприклад, це може бути внутрішній наказ підприємства із зазначенням його назви, дати і номера. Якщо рішення не змінюється, таку інформацію потрібно вносити повторно під час подання кожної річної декларації.
Згідно з пунктом 134.1.1 Податкового кодексу, рішення про незастосування податкових різниць може прийматися лише один раз за період безперервних років, у кожному з яких дохід не перевищує 40 млн грн.
Приклад застосування податкових різниць під час розрахунку податку на прибуток
Приклад 1. Підприємство з великими доходами.
Фінансовий результат за підсумками року становить 1 600 000 грн. Проте наявні такі податкові різниці:
-
Амортизація ОЗ за НП(С)БО — 73 500 грн (ПР на збільшення, п. 138.1 ПК);
-
Амортизація ОЗ згідно з п. 138.3 ПК (тільки для ОЗ, що використовуються у господарській діяльності) — 70 000 грн (ПР на зменшення, п. 138.2 ПК);
-
Дохід від участі в капіталі асоційованого підприємства — 450 000 грн (ПР на зменшення, пп. 140.4.1 ПК);
-
Резерв сумнівних боргів — 25 000 грн (ПР на збільшення, пп. 139.2.1 ПК);
-
Нараховане забезпечення на відпустки — 350 000 грн (ПР на збільшення, пп. 139.1.1 ПК);
-
Використання забезпечення — 350 000 грн (ПР на зменшення, пп. 139.2.2 ПК).
Розрахунок об’єкта оподаткування:
1 600 000 + (73 500 – 70 000 – 450 000 + 25 000 + 350 000 – 350 000) = 1 153 500 грн.
Податок на прибуток:
1 153 500 × 18% = 207 630 грн.
Приклад 2. Підприємство з малими доходами.
Це ж саме підприємство, але з річним доходом менше 40 млн грн, вважається малодохідником. Воно не застосовує податкові різниці і не заповнює Додаток РІ. Об’єкт оподаткування залишається незмінним — 1 600 000 грн.
Податок на прибуток:
1 600 000 × 18% = 288 000 грн.
Висновок:
У цьому випадку застосування податкових різниць дало змогу зменшити податок на прибуток. Проте така вигода не завжди гарантована, оскільки все залежить від конкретних операцій, проведених підприємством.
Бажаєте проконсультуватися з фахівцем якомога швидше?
