Що таке статутний капітал: суть і значення

Статутний капітал (СК) — це вартісне відображення внесків засновників або учасників підприємства, закріплене у його статуті. Він виконує важливу роль у формуванні правової, фінансової та організаційної основи бізнесу. У статуті фіксуються дані про учасників, їхні частки, грошові або майнові внески, а також оцінка цих внесків.

Частка кожного учасника розраховується як співвідношення номінальної вартості його внеску до загальної суми статутного капіталу. Це визначає його права на управління компанією, зокрема кількість голосів на загальних зборах.

СК встановлюється один раз і фіксується у статуті без подальшої переоцінки, навіть якщо в майбутньому зміниться ринкова вартість активів. Такий підхід забезпечує стабільність корпоративної структури.

Важливо: статутний капітал — це фіксована сума внесків засновників, яка не змінюється при зміні вартості активів.

Правила формування СК регулюються відповідними нормативно-правовими актами залежно від організаційно-правової форми підприємства:

• Закон України «Про господарські товариства» № 1576-XII — для загального регулювання;

• Закон «Про акціонерні товариства» № 514-VI — для акціонерних товариств;

• Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII — для ТОВ і ТдВ;

• Господарський кодекс України — для приватних підприємств (ПП).

Чи обов’язково зазначати розмір статутного капіталу у статуті?

Вимоги до обов’язковості вказання СК у статуті залежать від форми власності підприємства. Наприклад, для акціонерних товариств це є обов’язковою нормою (ст. 16 Закону про АТ). Водночас для ТОВ і ТдВ закон не вимагає обов’язкового зазначення розміру СК та часток учасників у статуті (ч. 5 і 6 ст. 11 Закону про ТОВ).

Проте ця інформація все одно має бути внесена до Єдиного державного реєстру (ЄДР) згідно з п. 15 ст. 9 Закону № 755. Якщо розмір СК не вказано у статуті, його слід затвердити окремим рішенням загальних зборів або рішенням єдиного учасника і оформити відповідним протоколом.

Зауваження: навіть якщо у статуті немає згадки про СК, підприємство зобов’язане подати інформацію про нього державному реєстратору.

При зміні розміру статутного капіталу відповідна інформація оновлюється через подання нового рішення до ЄДР. Таким чином, наявність або відсутність відомостей про СК у статуті не є вирішальною з точки зору державної реєстрації.

Бухгалтерський облік статутного капіталу: загальні положення

Для обліку статутного капіталу підприємств використовується субрахунок 401 «Статутний капітал» згідно з Інструкцією до Плану рахунків (наказ Мінфіну № 291 від 30.11.1999 р.). У балансі СК відображається у складі власного капіталу за такими рядками:

• 1400 «Зареєстрований (пайовий) капітал» — для звітності за формами № 1 та 1-м;

• 1400 «Капітал» — у спрощеній формі 1-мс.

Зміни у розмірі або структурі статутного капіталу відображаються у Звіті про власний капітал (форма № 3 за НП(С)БО 1) у графі 3.

Облік на субрахунку 401 ведеться для таких організаційних форм:

• Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ);

• Акціонерні товариства (АТ);

• Товариства з додатковою відповідальністю (ТдВ);

• Державні та комунальні підприємства.

Відмінності в обліку статутного капіталу залежно від типу підприємства

• Акціонерні товариства (АТ)
  Статутний капітал поділяється не на частки, а на акції. Зміни капіталу пов’язані з емісією або викупом акцій, що має специфічні особливості бухгалтерського відображення.

• ТОВ, ТдВ, командитні та повні товариства
  Облік СК ведеться на субрахунку 401. Статутний капітал фіксується як частки учасників.

• Приватні підприємства (ПП)
  Формально не підпадають під дію Закону про господарські товариства, тому для обліку використовують субрахунок 403 «Інший зареєстрований капітал». У фінансовій звітності цей капітал відображається так само, як і СК у ТОВ.

• Державні та комунальні підприємства
  Використовують аналогічний підхід до обліку СК із застосуванням субрахунку 401.

Важливо пам’ятати

Для приватних підприємств облік ведеться на субрахунку 403, хоча у звітності цей капітал прирівнюється до статутного капіталу інших форм власності.

Коли юридична особа може обійтися без статутного капіталу

Для більшості юридичних осіб наявність статутного капіталу (СК) є обов’язковою умовою. Це стосується як господарських товариств, так і приватних підприємств. Навіть бюджетні установи формально мають свій статутний капітал — це майно, передане їм у користування державою або територіальною громадою.

Відсутність статутного капіталу — ознака не самостійної юрособи

Якщо в балансі суб’єкта господарювання немає статутного капіталу, скоріш за все це:

• філія,

• відокремлений підрозділ.

Такі структури не мають окремого статуту і функціонують на підставі положення або положень, затверджених головною організацією.

Винятки з правила

Форма організації	Чи є статутний капітал	Особливість обліку
Кооперативні підприємства, кредитні спілки	❌ Немає	Ведуть облік пайового капіталу (субрахунок 402)
ОСББ, профспілки, благодійні фонди, партії тощо	❌ Немає	Рекомендується субрахунок 403 «Інший зареєстрований капітал»
Господарські товариства, ПП, держ- та комунпідприємства	✅ Є	Стандартне ведення на субрахунку 401
Бюджетні установи	✅ Є	Оцінене державне/комунальне майно

Чому кооперативи та ОСББ не мають статутного капіталу?

На відміну від господарських товариств, у кооперативів та ОСББ внески учасників не формують статутний капітал у звичному розумінні. Це пояснюється відмінною природою правовідносин:

• У кооперативах діє принцип “один учасник — один голос”, і розмір внеску не впливає на управлінські повноваження.

• У ОСББ кількість голосів прив’язана до площі квартири, а не до суми внеску.

Натомість у господарських товариствах (ТОВ, АТ тощо) права та вплив учасника безпосередньо залежать від частки у статутному капіталі.

Згідно з Інструкцією № 291 до Плану рахунків, субрахунок 401 “Статутний капітал” застосовується лише для обліку СК у господарських товариствах, державних і комунальних підприємствах. Кооперативи та ОСББ його не використовують, адже в їхній моделі управління та фінансування інші механізми.

Мінімальний розмір СК та кількість учасників: що каже закон

Розмір статутного капіталу та вимоги до кількості учасників визначаються організаційно-правовою формою підприємства. У деяких випадках закон прямо встановлює мінімальний капітал або обмеження щодо складу засновників.

Основні законодавчі вимоги:

Тип підприємства	Хто може бути засновником	Кількість засновників	Мінімальний розмір СК
ТОВ	Фізособа або юрособа	1–100	Відсутній
ПП	Фізособи в будь-якій кількості	Не обмежено	Відсутній
АТ	Фізособи та/або юрособи	Не обмежено	1250 МЗП (у 2025 — 1 600 000 грн)

Статутний капітал акціонерних товариств

Для акціонерних товариств (АТ) мінімальний розмір статутного капіталу визначено статтею 16 Закону України «Про акціонерні товариства». Для приватних АТ він становить суму, еквівалентну 1 250 мінімальним зарплатам, для публічних АТ — 1 500 мінімальних зарплат, обчислених на дату створення товариства.

Спеціальні вимоги до статутного капіталу: банки і страхові

Окремі категорії суб’єктів господарювання мають підвищені вимоги до СК, які регулюються спеціальними законами та нормативами Національного банку України:

• Страхові компанії — мінімальний СК встановлюється Законом «Про страхування» та нормативами НБУ.

• Банки — зобов’язані мати СК, не менший за встановлений нормативний капітал відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Ці вимоги змінюються в залежності від фінансових умов і регуляторної політики.

Обмеження щодо СК для платників єдиного податку

Для юридичних осіб — платників єдиного податку 3 групи — встановлено спеціальне обмеження щодо складу засновників. Відповідно до підпункту 291.5.5 Податкового кодексу України, якщо серед учасників є юридичні особи, які не є платниками єдиного податку, їх частка у статутному капіталі не повинна перевищувати 25%.

Приклад:

Підприємство на спрощеній системі оподаткування (3 група) має двох засновників:

• Перший — фізична особа.

• Другий — юридична особа, яка перебуває на загальній системі оподаткування.

У такому випадку частка другого засновника (юрособи-неплатника єдиного податку) не може перевищувати 25% загального розміру СК. Інакше підприємство втрачає право на єдиний податок.

Висновок: При формуванні складу засновників для платників ЄП важливо перевірити, чи дотримуються вимоги до частки в СК — це дозволить уникнути переходу на загальну систему оподаткування.

Засновник	Статус	Частка у СК
Фізособа	Платник єдиного податку	≥ 75%
Юрособа (платник на прибуток)	Загальна система оподаткування	< 25%

Винятки з 25% обмеження: коли дозволено більше

Обмеження щодо 25% частки у статутному капіталі стосується лише юридичних осіб, які не є платниками єдиного податку. Якщо ж:

• засновник-юрособа також перебуває на спрощеній системі — обмеження не діє;

• усі засновники — фізичні особи — також немає обмеження по частках.

Висновок: у випадках, коли всі учасники — фізособи або юрособи-спрощенці, можна вільно визначати співвідношення часток у СК.

Натомість, перевищення 25% частки юрособою-неплатником ЄП веде до втрати права на спрощену систему оподаткування (Пп. 291.5.5 ПКУ).

Яке майно можна внести до статутного капіталу

Засновники мають право передати до статутного капіталу не лише гроші, а й інше майно. Проте закон встановлює чіткі вимоги до складу дозволених активів.

Дозволені та заборонені внески до статутного капіталу

Критерій	Дозволені внески (ч. 1 ст. 11 Закону № 1576)	Заборонені внески (ч. 3 ст. 13 Закону № 1576)
Види майна	Для всіх підприємств: – кошти (у т.ч. в інвалюті); – цінні папери (акції, інвестсертифікати тощо); – інше майно: нерухомість, обладнання, техніка; – майнові права з грошовою оцінкою (напр., права інтелектвласності).Додатково для АТ: – боргові цінні папери (напр., облігації засновника); – зобов’язання виконати роботи або надати послуги.	Для ТОВ: – бюджетні кошти; – кредитні або заставні кошти; – векселі; – державне чи комунальне майно, яке не підлягає приватизації; – майно в оперативному управлінні бюджетних установ.
Права щодо майна	– Майно належить учаснику на праві власності; – Можливість відчуження (без застави, арешту тощо); – Грошова оцінка можлива.	– Майно в оренді; – Майно в заставі; – Неможливо встановити грошову оцінку; – Земельні частки і ділянки для особистого селянського господарства (п. 14, 15 Перехідних положень ЗКУ).

Оцінка внесків до статутного капіталу

Первинну оцінку майна, що вноситься до статутного капіталу, учасники здійснюють самостійно та фіксують у статуті підприємства. Законодавство не встановлює спеціальних правил для ТОВ та ПП, за винятком двох ситуацій:

• якщо серед внесків є державне або комунальне майно, необхідна обов’язкова незалежна оцінка;

• якщо один із засновників наполягає на незалежній оцінці, її потрібно провести або виключити цього засновника зі складу учасників.

Результати оцінки оформлюють документально: самооцінку — у протоколі установчих зборів, а незалежну оцінку — у звіті суб’єкта оціночної діяльності. Вказана у статуті вартість майна залишається незмінною, навіть якщо ринкова ціна зміниться. Наприклад, якщо внесено автомобіль, переоцінка не вплине на частку власника.

Для ТОВ існує додаткова вимога — затвердження вартості внеску одностайним рішенням усіх учасників, що фіксується в рішенні про створення товариства. Незалежна оцінка не є обов’язковою, якщо всі засновники погоджуються з визначеною вартістю.

Оформлення передачі внесків до статутного капіталу

Передача майна оформлюється актом приймання-передачі, складеним у довільній формі, але відповідно до вимог первинної документації. В акті обов’язково зазначаються характеристики об’єкта:

• для автомобіля — марка, номер, VIN-код, рік випуску, колір;

• для нерухомості — площа, тип, адреса, документ права власності.

Акт підписують засновник або його представник, який передає майно, а також уповноважена особа товариства, наприклад директор. Якщо засновник один (як у випадку ПП), він підписує документ від обох сторін.

Нотаріальне посвідчення підписів потрібно лише при реєстрації прав власності на передане майно. До акта можуть додаватися супровідні документи, наприклад сервісні книжки чи сертифікати.

Особливості оформлення різних видів внесків

• Запаси оформлюються прибутковим ордером, актом приймання матеріалів або товарно-транспортною накладною.

• Нематеріальні активи та цінні папери передаються через акт приймання-передачі.

• Якщо внесок оподатковується ПДВ, платник податку має нарахувати зобов’язання та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

• Грошові внески підтверджуються банківською випискою, прибутковим ордером або квитанцією.

Терміни внесення внеску до статутного капіталу

Відповідно до чинного законодавства, учасники зобов’язані внести повну суму внеску до статутного капіталу протягом 6 місяців з моменту державної реєстрації товариства (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ).

Якщо внесок не було здійснено в зазначений строк, виконавчий орган товариства має направити засновнику письмове попередження з додатковим строком для внесення коштів, що не може перевищувати 30 днів (ст. 15 Закону про ТОВ).

Способи внесення грошового внеску до статутного капіталу

Грошові внески можна зробити такими способами:

• Через касу підприємства;

• Через касу банку;

• Безготівковим переказом з рахунку.

Перші два варіанти можна поєднувати. Проте при внесенні готівки через касу підприємства існують ліміти:

• Для юридичних осіб або фізосіб-підприємців — не більше 10 000 грн на день;

• Для фізичних осіб — до 50 000 грн на день.

Щоб обійти ці обмеження, внесок можна розділити на частини та вносити протягом декількох днів або ж скористатися касою банку.

Важливі нюанси

Грошові внески через касу підприємства можна здійснювати лише після його державної реєстрації, адже до цього моменту каса та касова книга не створені.

Для безготівкових переказів до реєстрації необхідно відкрити спеціальний рахунок відповідно до п. 46 Інструкції НБУ № 162 від 29.07.2022.

Податкові наслідки внесків до статутного капіталу

Грошові внески: без оподаткування

Внесення грошових коштів до статутного капіталу юридичної особи не викликає податкових зобов’язань:

• Податок на прибуток — не виникає ні доходу, ні витрат, тому фінансовий результат залишається незмінним (ІПК ДПС від 21.03.2018 № 1149/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

• ПДВ — операція не є об’єктом оподаткування, бо не є постачанням товарів чи послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191, 196.1.1 ПКУ).

• Єдиний податок — внески не входять до доходу платника єдиного податку (пп. «8» п. 292.11 ПКУ, ІПК від 08.09.2017 № 1868/ІПК).

• ПДФО та військовий збір — не нараховуються. Якщо внесок здійснює фізособа, вона отримує корпоративні права, що відображається в додатку 4ДФ з кодом доходу «178» (ЗІР, категорія 103.25).

Майнові внески: можливі податкові наслідки

При внесенні до статутного капіталу активів (основних засобів, запасів, нематеріальних активів) податковий режим складніший:

• ПДВ — передача майна розглядається як постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ) і оподатковується за ставкою 20%. Проте отримувач може сформувати податковий кредит за умови наявності зареєстрованої податкової накладної та статусу платника ПДВ. Якщо майно вносить неплатник ПДВ або фізособа — ПДВ не нараховується. За використання майна не за господарською діяльністю нараховуються податкові зобов’язання (п. 198.5 ПКУ).

• Податок на прибуток — без специфічних податкових різниць (пп. 134.1.1 ПКУ), але учасник повинен коригувати залишкову вартість відповідно до ст. 138 ПКУ. Для малодоходників застосовується лише бухоблік.

• Єдиний податок — не виникає об’єкт оподаткування, навіть при передачі майна, і це не впливає на статус платника (пп. «8» п. 292.11 ПКУ). ФОП при внесенні майна діє як фізособа.

• ПДФО та військовий збір — не нараховуються (пп. 165.1.44 ПКУ). У 4ДФ вказують код доходу «178».

• Пенсійний збір — не застосовується, крім випадків передачі нових легкових авто чи нерухомості за договорами купівлі-продажу (пп. «8» ст. 2 Закону № 400).

Якщо серед засновників є фізособи — обов’язково подайте інформацію до додатку 4ДФ.

Організаційні рекомендації при створенні компанії

• Прийміть наказ про облікову політику з визначенням межі для малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) — 20 тис. грн (для великодоходників).

• Враховуйте ПДВ при оцінці внесків: якщо підприємство є платником ПДВ на момент внесення майна, вартість внеску у статуті слід вказувати з урахуванням ПДВ.

• ПДВ включається у вартість майнових внесків, якщо учасник — платник ПДВ.

Внесення цінних паперів до статутного капіталу

• ПДВ — не застосовується.

• ПДФО, військовий збір, єдиний податок — податкових зобов’язань не виникає, як і при майнових внесках.

• Податок на прибуток:

  • Для малодоходників — без впливу.

  • Для великодоходників — можуть виникати податкові різниці відповідно до пп. 141.2.1, 141.2.2 ПКУ, операція вважається «іншим відчуженням» і потребує окремого обліку та подання додатку ЦП.

Повернення внесків зі статутного капіталу

Правила повернення аналогічні внесенню:

• Грошове повернення — не оподатковується (ні ПНП, ні ПДВ).

• Повернення майна розглядається як реалізація:

  • Нараховується ПДВ, складається податкова накладна (пп. «а» п. 185.1, 14.1.191, ст. 201 ПКУ).

  • Для великодоходників податкові різниці враховуються за ст. 138 ПКУ.

  • Для єдинників повернення майна за тією ж вартістю не оподатковується. Повернення іншого майна або іншої вартості може визнаватися доходом і бартером, що заборонено. Якщо майна немає, повернення можливе грошима за статутною оцінкою.

• ПДФО та військовий збір не нараховуються (пп. 163.1.1 ПКУ, ІПК від 16.11.2018 № 4862/6/99-99-15-01-01-15/ІПК).

Зміна статутного капіталу: збільшення та зменшення

Статутний капітал не є постійною величиною — його можна як збільшувати, так і зменшувати. Хоча такі зміни трапляються не щодня, вони можуть бути необхідними для приведення діяльності підприємства у відповідність до законодавчих вимог, фінансових реалій чи стратегічних цілей.

У таблиці нижче наведено основні підстави для зміни розміру статутного капіталу.

Причини зміни статутного капіталу

Збільшення статутного капіталу

Зменшення статутного капіталу

1. Внесення додаткових коштів учасниками (наприклад, з метою виконання банківських вимог при отриманні кредиту). 2. Реінвестування дивідендів* — можливе лише для ТОВ, ТдВ і ПП. 3. Направлення нерозподіленого прибутку на збільшення капіталу без попереднього нарахування дивідендів (ч. 1 ст. 17 Закону про ТОВ). 4. Викуп ТОВ частки учасника без формування резервного капіталу (ч. 1 ст. 25 Закону про ТОВ). 5. Скорочення чистих активів на понад 50% у порівнянні з попереднім роком (ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ). 6. Добровільне зменшення статутного капіталу за рішенням учасників.

1. Вихід учасника з товариства. 2. Відмова правонаступника (спадкоємця) вступити до товариства. 3. Коли вартість чистих активів є меншою за розмір статутного капіталу (ч. 4 ст. 144 ЦКУ).

* Оподаткування реінвестиції дивідендів: див. ІПК ДПС від 03.04.2019 № 1409/ІПК/26-15-12-03-11, ІПК ДПС від 15.03.2019 № 1053/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. Зміна часток учасників заборонена — інакше виникає об’єкт оподаткування ПДФО.

Що варто знати про зменшення статутного капіталу

При зменшенні статутного капіталу ТОВ зобов’язане протягом 10 днів письмово повідомити всіх кредиторів, чиї вимоги не забезпечені заставою, порукою або гарантією (ст. 19 Закону про ТОВ). Кредитори можуть вимагати або забезпечення своїх вимог, або дострокове їх виконання, а відповісти на повідомлення вони повинні протягом 30 днів.

Для приватних підприємств рекомендується передбачити в статуті механізм зміни статутного капіталу.

Всі зміни СК затверджуються загальними зборами учасників і підлягають державній реєстрації. Статут оновлюється та подається до реєстратора разом із відповідними документами. Відомості вносяться до Єдиного державного реєстру (ЄДР).

Приклад зменшення статутного капіталу — вихід учасника

Якщо учасник з часткою 25% виходить з ТОВ, де статутний капітал становить 10 000 грн, а власний капітал підприємства — 600 000 грн (СК — 10 000, резервний капітал — 90 000, нерозподілений прибуток — 500 000), йому виплачується пропорційна частина майна компанії, а не номінальна вартість частки:
600 000 × 0,25 = 150 000 грн.

Виплата може бути грошовою або у вигляді майна на відповідну суму (за винятком ФОП на єдиному податку, які не можуть міняти майно на майно). Цей порядок фіксується угодою між учасником і ТОВ, зокрема у статуті (ч. 2 ст. 148 ЦКУ).

Облік статутного капіталу на підприємстві

Бухгалтерський облік починається з дати державної реєстрації (ч. 1 ст. 8 Закону про бухоблік). Важливі моменти:

• Залишок за субрахунком 401 «Статутний капітал» має відповідати сумі, що зареєстрована у статуті.

• Для обліку заборгованості за внесками використовується рахунок 46 «Неоплачений капітал». У балансі він відображається зі знаком «–» у складі власного капіталу, хоча за своєю суттю це дебіторська заборгованість.

• Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» не застосовується при внесенні основних засобів або нематеріальних активів до статутного капіталу. Такі внески одразу відображаються на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» або 12 «Нематеріальні активи».

Первісна вартість внесеного майна визначається як справедлива вартість, узгоджена всіма учасниками (вказується у статуті). До неї включаються також витрати підприємства на доставку, монтаж і підготовку активів до використання (п. 8 НП(С)БО 7, п. 11 НП(С)БО 8, п. 9 НП(С)БО 9).