Сутність контрольованих операцій та ТЦУ

Контрольовані операції — це господарські транзакції між пов’язаними особами, що впливають на податок на прибуток. Найчастіше йдеться про операції між українськими компаніями та іноземними контрагентами, зокрема з юрисдикціями із пільговим оподаткуванням. З 2025 року критерії пов’язаності розширені: поряд із юридичними ознаками враховуються економічні фактори, які можуть доводитися під час перевірок.

Принцип «витягнутої руки»

Ціни на товари, роботи й послуги у контрольованих угодах мають відповідати ринковим. Це знижує ризик штучного виведення доходів за межі України для мінімізації податків.

Роль трансфертного ціноутворення

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) — система податкового контролю, що забезпечує прозорість таких операцій. Платники податку на прибуток подають звіт про контрольовані операції й мають мати повний пакет документів для обґрунтування застосованих цін. Під час перевірок оцінюють:

• відповідність цін принципу «витягнутої руки»;

• коректність звіту;

• повноту ТЦУ-документації.

Хто подає звіт про контрольовані операції (2025–2026)

Подання визначається одночасним виконанням суб’єктних і об’єктних критеріїв.

Суб’єктні критерії:

• резиденти України (юрособи та постійні представництва нерезидентів);

• платники, що мають операції з пов’язаними нерезидентами чи контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій;

• річний дохід платника понад 150 млн грн (без непрямих податків);

• обсяг операцій із кожним окремим нерезидентом понад 10 млн грн на рік.

Критерії контрольованих операцій (об’єктні)

• угоди з пов’язаними особами-нерезидентами (за часткою >25% або за економічними зв’язками, коли їх частка у доходах/витратах перевищує 75%);

• операції з нерезидентами з переліку «низькоподаткових» юрисдикцій;

• угоди з компаніями певних організаційно-правових форм;

• операції між нерезидентом і його представництвом в Україні;

• комісійні договори з іноземними посередниками.
  За певних умов контрольованими можуть визнаватися й внутрішньоукраїнські операції, якщо контрагент є номінальним посередником у схемі з нерезидентом.

Законодавчі зміни з 2025 року (ключові акценти)

• ширші критерії пов’язаності (у т. ч. економічні зв’язки та концентрація доходів/витрат із одним нерезидентом);

• можливість доведення пов’язаності податковим органом під час перевірки;

• оновлений підхід до «низькоподаткових» юрисдикцій (інформаційний обмін, AML-стандарти);

• пріоритет локального бенчмаркінгу (аналіз ринку за українськими даними).

Види операцій, що відображаються у звіті

Купівля/продаж товарів і сировини, послуги, роботи; передача або придбання НМА; фінансові угоди (позики, кредити, роялті); агентські та дистриб’юторські договори; ліцензії; операції через комісіонерів-нерезидентів. Усі — за принципом «витягнутої руки».

Хто звільняється від подання звіту

Не подають звіт платники, які не виконують обидва фінансові критерії; здійснюють операції лише з резидентами без пільгових режимів; співпрацюють із нерезидентами з країн із чинними угодами про уникнення подвійного оподаткування та подали підтвердну довідку до 1 жовтня наступного року. Податкова може вимагати пояснення/документи для підтвердження статусу.

Форма та структура звіту

Звіт містить: реквізити платника; дані контрагента; опис і параметри операції; обраний метод ТЦУ; фінансові показники (собівартість, рентабельність). Подання — електронно через Е-кабінет із КЕП.

Приклад заповнення

Експорт комплектуючих на суму 12 млн грн пов’язаному контрагенту на Кіпрі; метод — ціни перепродажу; у звіті зазначаються код товару, період, сума, рентабельність — для перевірки ринковості.

Порядок складання

1. Титульна сторінка. 2) Деталізація операцій. 3) Вибір і обґрунтування методу. 4) Джерела для бенчмаркінгу. 5) КЕП. 6) Додатки (контракти, дослідження тощо).

Типові помилки

Невірна ідентифікація КО; помилки у визначенні пов’язаних осіб; хибний метод; неякісні джерела цін; розбіжності між звітом і бухгалтерією; прострочка; технічні збої. Щоб уникнути — попередній аудит, офіційні форми, системний моніторинг цін.

Строки подання

Граничний строк звіту за 2024 рік — 1 жовтня 2025 року. Одночасно подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Для груп із доходом понад 50 млн євро — можливий запит на додаткову документацію протягом 30 днів.

Штрафні санкції (ключові орієнтири)

Неподання — значні штрафи; прострочка — пеня/денні нарахування з лімітами; невідображення операцій — відсоток від суми; штрафи за неподання повідомлення про МГК або документації; пом’якшення можливе за документально підтвердженої неможливості подання у період воєнного стану.

Рентабельність контрольованих операцій

На рівень рентабельності впливають галузь, розподіл функцій і ризиків, використані активи. Складнощі виникають, коли компанія має кілька напрямів, поєднує виробництво/дистрибуцію/послуги чи є ліцензіатом. Важливо враховувати поділ доходів і витрат та використовувати методичні матеріали контролюючих органів і судову практику.

Податкові перевірки КО

Спеціальний порядок перевірок базується на ст. 39 ПКУ та профільних процедурах. Мета — перевірити принцип «витягнутої руки» та коректність формування фінрезультату.

Перелік «низькоподаткових» країн

Список юрисдикцій затверджується КМУ й періодично оновлюється; до нього входять держави зі ставкою корпоративного податку істотно нижчою за українську та/або з обмеженим обміном інформацією. Для підтвердження статусу нерезидента використовують податкові сертифікати.

Контрольовані угоди та критерії

Контрольованими вважаються угоди, здатні занизити доходи або завищити витрати, за умови одночасного виконання двох порогів: дохід платника >150 млн грн і обсяг операцій із кожним контрагентом >10 млн грн. Приклади: кредити від нерезидента (процентна ставка впливає на податковий результат); експорт пов’язаному нерезиденту за ціною нижче ринку — зменшення прибутку та податку.